Молитва Ісаака Сиріна

Преподобний Ісаак Сирін про божественні тайни та духовне життя.

Бесіда 5. Про сокровенну молитву

Переклад та читання: Прот. ВолодимирЧайка

1. Всіма кістками моїми і всім серцем моїм  приношу я Тобі службу, гідну <Тебе>, схиляючись головою душі моєї до землі. О всеславний Боже, що живеш в невимовному мовчанні! Заради оновлення мого Ти побудував на землі скинію любові, місце спокою для волі Твоєї, храм із плоті, влаштований <за допомогою> святого єлею, що вищий від усякої святині. Ти наповнив його святинями Твоїми, щоб у ньому відбувалося служіння всіх; і поклоніння вічним Іпостасям Трійці Твоєї постановив Ти в ньому; і відкрив світам, які Ти сотворив по благодаті Твоїй, невимовну таємницю і силу, яку не можуть відчути або пізнати почуття творінь Твоїх, що прийшли в буття. Перед нею єства ангельські в мовчанні занурені в здивування перед хмарою  цієї вічної таємниці і потоком слави, <виникаючим> від подиву, бо в області мовчання поклоняється їй все мисляче, освячуючись і стаючи гідним Тебе.

2. До підніжжя ніг Твоїх припадаю я, Господи, і до правиці Твоєї святої, яка створила мене і зробила мене людиною, що пізнала Тебе. Але я згрішив і вчинив зло перед собою і перед Тобою, залишивши святу бесіду з Тобою і віддавши дні мої бесідам з похотями. Благаю Тебе, Господи, не пригадай мені гріхів юності моєї, незнання старості моєї і слабкість єства мого, яка здолала мене і потопила мене в роздумах про ненависні речі. Але від настирливого блукання похотей зверни серце моє до Тебе; сокровенне світло нехай живе в мені. Твої благодіяння до мене в усі часи випереджали усяку мою волю до добра і готовність серця мого до чесноти. Ніколи не стримував Ти турботи Твоєї про мене, щоб випробувати вільну волю мою; але, як батько піклується про свого маленького сина, так і Твоя турбота супроводжувала мене; отцівська благодать Твоя відвідала неміч мою і не дивилася на те, щоб випробовувати волю мою, бо Ти знав мене в усі часи – знав, що менше немовляти знаю я, куди іду.

3. Благаю Тебе, Боже, пошли допомогу з найвищих Твоїх небес і віддали від серця мого всяке зле дійство і всяке плотське бажання. Не позбав мене, Господи, захисту Твого, щоб не набув мене ворог мій і не зневажив, як йому б хотілося, і не поламав мене цілком. Бо Ти – Той, Хто дає покаяння і серце плачуще грішникові що кається, так що завдяки розраді від плачу і від дару сліз, визволяєш Ти серце його від тягару гріха, що лежить на ньому.

4. У двері співчуття Твого стукаю я, Господи; пошли допомогу <моїм> розрізненим поривам, отруєним безліччю пристрастей і силою темряви. Возбуди в мені страждання від бачення ран моїх, хоча б воно і не відповідало потузі гріхів моїх, бо якщо усвідомлення ступеня моїх гріхів отримаю я, Господи, не витримає душа моя гіркого болю від них. Допоможи слабким поривам моїм до істинного покаяння, і нехай знайду я полегшення від тяжкості гріхів через це страждання, яке – від Твого дару; бо без сили Твоєї абсолютно не здатний я навіть увійти всередину себе і пізнати гріхи  мої, щоб при баченні їх я міг би отримати спокій від непомірної розсіяності.

5. О ім’я Ісусове, ключ до всіх дарувань, відкрий мені двері, щоб мені увійти до скарбниці Твоєї і хвалою від щирого серця возвеличити Тебе за милості Твої, які були на мені в кінці часів; бо Ти прийшов і оновив мене знанням нового віку.

6. Возвеличую я, Господи, святе єство Твоє, бо Ти зробив моє єство святилищем сокровенності Твоєї і ковчегом таїнств Твоїх, місцем постійного перебування Свого і святим храмом Божества Твого – <храмом> Того, Хто тримає скіпетр царства Твого, Хто керує всім існуючим, Хто є Ковчег вічної слави Твоєї,  Оновлення для служащих Тобі вогненних чинів, Шлях до пізнання Твого, Двері до дому видінь Твоїх, сукупність сили Твоєї і великої мудрості – Ісуса Христа, Єдинородного з лона Твого і “залишок”, зібраний з творіння Твого, як видимого, так і осяжного розумом.

7. О Таємнице, піднесена за межі слова і мовчання, що стала людиною, щоб оновити нас за допомогою добровільного з’єднання з плоттю, відкрий мені шлях, по якому я був би возведений до таємниць твоїх, йдучи ясною стежкою безмовності від помислів світу цього. Збери розум мій в мовчання молитви і нехай замовкнуть в мені блукаючі помисли завдяки цій просвітленій бесіді моління і подиву, сповненого тайн.

8. До Престолу величі Твоєї припадаю я, Господи мій, – я, який є прах і попіл і непотріб людства. Тисячі тисяч ангелів і незліченні легіони серафимів з вогняними хвалами і святими рухами приносять Тобі духовну службу в сокровенності своїх природ – Тобі, святе єство, приховане від почуття і знання усякого творива; бо з поміччю Твоєю, Господи, Ти близький до кожного на всякий час лиха; і вчасно і невчасно двері Твої відкриті для прохань усіх. Не нехтуєш  Ти грішниками, і велич Твоя не відвертається від душ, заплямованих усіма видами гріхів; але витягаєш Ти всякого з нескінченних зол – також і мене, Господи, зовсім опоганеного, якого удостоїв Ти впасти на обличчя перед Тобою, щоб я наважувався вимовляти ім’я Твоєї святості устами моїми, хоча я – посудина усякої скверни, недостойний числитися серед нащадків Адама. Даруй мені, Господи, освятитися хвалами Твоїми і очиститися пам’яттю про Тебе; обнови життя моє через зміну думки і доброчинні помисли, які Ти, по благодаті Твоїй, порушуєш в мені. Будь путівником розуму мого в моєму міркуванні про Тебе і допоможи мені забути про справи, які збивають з істинного шляху, через оновлення розуму, яке Ти порушуєш в мені. Пробуди в мені такі прохання, які приносять користь завдяки згоді моєї волі з Твоєю волею, бо Ти – Той, Хто дає молитву молящимся. Закріпи в мені єдину волю, що дивиться на Тебе повсякчас, і помисел, який ніколи б не слабшав в надії на Тебе через постійне вмирання заради Тебе. Даруй, Господи, щоб не байдужими словами уст молився я Тобі, але щоб я розпростерся на землі в сокровенному смиренні серця і покаянні розуму.

9. О <Господи> Боже, завдяки терпінню Твоєму до гріхів моїх Ти даєш мені життя в цім світі; не позбав мене життя світу майбутнього, якого з надією очікують ті, що серед скорбот шукають Тебе тут.

10. О Христе, Чия любов відокремила святих від сім’ї, спорідненості і зручного людського житла, так що сила природних пристрастей замовкла в них перед лицем солодощів любові Твоєї, – Ти, Господи, даруй мені зненавидіти життя моє з любові до Тебе, і нехай стану я за життя мертвим по відношенню до всіх насолод світу цього; і силою Твоєю, Господи, нехай вщухнуть бурі, займисті в членах моїх; і любов Твоя нехай відділить мене від світу і співбесід з ним. Накресли в розумі моєму єдиний невидимий образ, так щоб переможеним був потяг до всяких насолод спогадами про тимчасове і видимий світ.

11. Я схиляю коліна перед величчю Твоєю і склоняюся перед Тобою до землі, Боже, бо Ти привів мене в буття, хоча я не просив Тебе про це, та й взагалі не існував. Перш, ніж Ти утворив мене в утробі, Ти знав, що життя моє  <буде>  безладним та відступницьким, однак це не завадило Тобі створити мене і дарувати мені всі права, якими вшанував Ти <людське> єство, хоча Ти і знав заздалегідь про всі мої пороки. Ти знаєш прохання мої навіть перш, ніж вони стають відомі мені самому, і молитви мої – перш, ніж вони вимовлені перед Тобою; даруй мені, Боже мій, о цій порі також і те, що Ти вважаєш за необхідне для жалюгідного єства мого, яке знаходиться в небезпеці. Ти знаєш про скорботи моєї душі, і в руках Твоїх її зцілення.

12. О Сило, завдяки якій древні отці перевершили потужні і страшні напади заколотника – <люди, які, перебуваючи> в людському єстві з його багатьма потребами, були подібні таким, що не мають ніяких потреб, являючи на землі подобу майбутніх <реалій>; і людські могили, печери і ущелини зробив Ти місцем слави Твоїх одкровень їм; Ти пролий в серце моє гарячність їх помислів, щоб я зміцнився нею і потоптав природне бажання і страх перед супротивниками; посій в мені знання смирення і нестримне прагнення прямо йти до Тебе. О Прихисток немічних, Прямий Шлях для всіх заблукавших, Місце притулку для охоплених бурями, Ти Сам подолай гордість противника мого переді мною, Ти розвали міць хитрощів його проти мене, Ти принизь превознесену гординю його, зроби гладкими потаємні шляхи Твої перед помислами моїми, будь втіхою моєю під час лих моїх і путівником на місці небезпеки.

13. О Сонце правди, завдяки якому праведні побачили самих себе і стали дзеркалом для своїх поколінь, Ти відкрий в мені двері пізнання Тебе; даруй мені пильну думку, що не спотикається об підводні камені помилок, поки не досягну я того світлого притулку, якого досягли древні отці, що вмилостивили Тобе усіма своїми подвигами.

14. Освяти мене таємницями Твоїми, просвіти розум мій пізнанням Тебе, нехай надія Твоя засяє у серці моїм, сподоби мене внутрішньо молитися про це.  Боже, Отче мій і Господи життя мого, запали світильник Твій всередині мене, помісти в мені те, що Твоє, щоб я забув про своє. Розбуди в мені силу подиву Тобою,  щоб вона пересилила примус єства. Возбуди в мені бачення таємниць Твоїх, щоб я усвідомив те, що було вкладено в мене в Святому Хрещенні. Ти дав мені  Путівника: нехай показує Він мені славу Твою повсякчас. Світлом і сіллю світу призначив Ти мені бути:  нехай не стану я каменем спотикання для друзів моїх. Оскільки я залишив світ, нехай не зверну погляд мій знову до нього і до речей, які я відкинув, коли давав обітницю мою Тобі.  Поклади приємні вузди на серце моє, щоб почуття мої перед Тобою не поглядали на те, що поза доріг законів Твоїх. Збери мої пориви для корабля покаяння, щоб в ньому зрадів я посеред житейського моря, поки не досягну гавані надії Твоєї. Через пам’ять про Тебе нехай знайде розум мій мужність в спокусах. Через сяйво знання про Тебе нехай освітиться передо мною дорога темряви.

15. О <Господи> Боже, сподоби мене зрозуміти таємницю любові Твоєї, відображеної в промислі Твоєму по відношенню до чуттєвого світу, в створенні Тобою буття творінь і в таїнстві убивства Улюбленого Твого!

16. Творче наш, що знаєш про хворобливість єства мого, Ти Сам віддали від мене насильство противника, Ти прожени з членів моїх повстання гріха, Ти згаси жар його в серці моїм; Простягни цілющу руку до поваленої душі моєї;  зв’яжи мої внутрішні почуття узами Хреста; Додай в мені повноту любові до Тебе, < що відбувається> від пізнання Розп’ятого; зроби розум мій внутрішньо <зосередженим> завдяки сокровенним тайнам, які містяться <в Хресті>;  зміцни в мені пам’ять про смирення  Улюбленого <Сина> Твого; Додай в мені здивування провидінням Твоїм по відношенню до мене.

17. О <Господи>  Боже, ще перш, ніж Ти примирився зі світом, Ти дав йому Єдинородного Твого, а після примирення Ти дав Йому успадковувати престол Божества Твого; Не залиш мене позбавленим надії зійти в могилу, і нехай не <опинюся я> сидячим в кайданах темряви гріхів моїх, як мертвий для вічності.

18. Дякуємо Тобі, Боже, за дар Твій світові, бо сотворені <істоти> не в силах говорити про багатство його.  Оскільки ж я теж – частина цього <світу>, нехай не пошкодую своєї частини подяки, яку повинен я <принести> тобі. Отож, буду хвалити Тебе і дякувати імені Твоєму. Всецілий скарб Твій віддав Ти світові: якщо Єдинородного від Твого лона і від престолу Твого Буття віддав Ти на користь усім, чи є щось більше, чого не віддав Ти творінню Твоєму? Світ змішався з Богом, і творіння з Творцем стали єдино! Хвала Тобі за Твій незбагненний Промисел! Воістину велика тайна! Слава Тобі за таємниці Твої, що приховані від нас! Удостой мене, Господи, скуштувати цієї великої прихованої соковенної тайни, яку світ ще не гідний пізнати. Можливо, святим Твоїм показав Ти що-небудь з неї – тим, які живуть понад світом і які стали понад плотських пожадливостей в усі часи.

19. Течія тайн Христових, як хвиля океану, накриває розум мій. Хотів би я, Господи, замовкнути перед ними і не говорити, але вони виявилися подібними до палаючого полум’я в серці моєму, попаляючому кістки мої. Совість моя викриває мене і показує мені гріхи мої. Таємниця Твоя приголомшує мене, але примушує мене дивитися на неї. В мовчанні вона вказує мені: “Не зволікай наблизитися через страх гріхів своїх, о грішнику, бо саме через роздуми про них скверна гріха буде видалена з розуму твого”.

20. О Визволителю єства нашого, визволи мене від прихованих уз, якими обплутані внутрішні члени мої,  і від явних перешкод перед обличчям зовнішніх почуттів моїх, щоб кинувся я увійти до раю таємниць Твоїх і скуштувати від дерева життя,  від якого Адаму не було дозволено їсти.

21. Спасителю мій, збережи мене від демонського приваблення; Боже мій, визволи мене від розслаблення совісті; Надіє моя, вилий в серце моє сп’яніння надії на Тебе. Воскресіння і Світло всіх світів, Ісусе Христе, поклади вінець пізнання Тебе на голову душі моєї; відкрий раптово переді мною врата милості; щоби засяяли в серці моєму промені благодаті Твоєї; будь путівником для ніг моїх помислів, поки я не досягну Сіону, святої гори Твоєї.  Удостой мене того святого міста, до якого увійшли святі в кінці шляху свого. Творче мій і Надіє моя, Якоре життя мого серед збурень, Палице в немочі моїй, Честь в безчесті моєму, піднеси голову мою, приклонену до землі, не віддай мене у волю супротивника мого; не дай зручної нагоди його безсоромності. Постав перед ним велику прірву, щоб не стояв поперек дороги моєї і не бентежив мене. Даруй мені в служінні Тобі закінчити коротке й скороминуще життя моє; нехай опинюся я поблизу від Тебе в кінці днів моїх, нехай буду у винограднику Твоєму на схилі віку мого. Удостой мене того динарія,  який ти призначив тим що трудилися, ще перед моїм виходом зі світу цього. По Благодаті, Господи, а не за вчинками моїми сподоби мене навіть в одинадцяту годину життя мого виявитися пильним в служінні Тобі. Нехай не полонить мене світ співбесідами своїми, сповненими спокус, і нехай не замкне мене в клітку турбот своїх.

22. О Христе, що одягаєшся світлом, як ризою, Який заради мене стояв оголеним перед Пилатом, одягни мене в силу Твою, якою Ти осінив святих і завдяки якій вийшли вони переможцями з борінь світу цього. О Господи, Божество Твоє, нехай завжди спочине в мені і так веде мене понад світом для перебування з Тобою.

23. О Христе, на Якого многоокі херувими не можуть дивитися, через славу Лиця Твого, з любові Твоєї Ти отримував плювання на Обличчя Твоє: видали сором від імені мого і даруй мені молитву з відкритим обличчям перед Тобою.

24. О Христе, Який через борги єства нашого перед Богом пішов в пустелю і переміг начальника темряви,  відібравши у нього перемогу, <якої він насолоджувався протягом> п’яти тисяч років; примусь його втекти від мене – того, хто в усі часи примушує рід людський до гріха.

25. Ганебний Хрест, який Ти ніс заради мене, нехай буде для мене мостом до цього мирного притулку. Терновий вінок, яким голова Твоя була увінчана, нехай буде для мене шоломом спасіння в спекотний день битви. Плювання, прийняте Обличчям Твоїм, нехай підготує мене до <того, щоб мати> відкрите обличчя перед судом приходу Твого. Тіло Твоє святе, яке було оголено на Хресті, нехай розіпне мене цьому світові і похотям його через любов до Тебе. Одяг Твій, за який було кинуто жереб, хай розірве на шматки перед очима моїми одяг темряви, у який я внутрішньо вдягнений. Вода і кров, що витекли з Тебе, нехай будуть для мене книгою звільнення від колишнього рабства. Тіло Твоє і Кров Твоя, що змішалися з моїм тілом, нехай зостануться в мені як запорука того, що я не втрачу постійного бачення Тебе в тому місці, якому немає меж. Таїнства віри, які я зберіг у собі неушкодженими, нехай збережуть для мене щось Славетне в той день, коли світ буде готуватися до зустрічі пришестя Твого, і нехай вони там заповнять недолік подвижництва мого.

26. Нехай будуть згадані, Господи, на святому вівтарі Твоєму в страшний час, коли Тіло Твоє і Кров Твоя приносяться в жертву за спасіння світу, всі отці і брати, які в горах, в печерах, в ущелинах, в скелях, у місцях суворих і пустельних, які приховані від світу, і тільки Тобі відомо, де вони – ті, що померли і що ще живі і служать Тобі  тілом і душею, о Святий, що живеш у святих, в яких покоїться Божество Твоє, ті, що залишили тимчасовий світ і вже стали мертвими для життя його, бо вони вийшли на пошук Тебе і старанно шукали Тебе серед лих своїх і страждань. О Царю всіх світів і всіх православних отців, які заради істинної віри зазнали вигнання і лиха від гонителів; ті, що в монастирях, оселях, пустелях і безлюдних місцях усього світу, на всякому місці і <у всякій> місцевості піклуються про служіння Тобі працею заради чесноти; нехай супроводжує їх, Господи, допомога Твоя, і будь для них шоломом в усі часи, посилай їм постійну сокровенну втіху і прив’яжи розум їх до Тебе у всіх боріннях їх; нехай живе в них сила Трійці Твоєї, і нехай вони служать Тобі до кінця життя свого з доброю совістю і доброю поведінкою. Удостой їх притулку спокою, поки вони ще в тілі. А тим, які перетерплюють жорстокі битви з демонами, явно чи таємно, пошли допомогу, Господи, і закрий їх хмарою благодаті Твоєї; поклади шолом спасіння на мисленну голову їх; кинь силу ворога перед ними; міць правиці Твоєї справедливости нехай підтримує їх у будь-який час, щоб вони не перестали в помислах своїх постійно споглядати Тебе; одягни їх у зброю смирення, щоб розносилися від них солодкі пахощі у всяку мить, прославляючи волю Твою.

27. Нехай будуть згадані перед Тобою, Господи, також і ті, хто страждають від сильних болів і гірких тілесних хвороб; пошли їм ангела милосердя і умиротвори душі їх, змучені сильними стражданнями тіл їх. Пожалій, Господи, також тих, хто перебуває в руках жорстоких, злих і безбожних людей; пошли їм скоро ангела милосердя і спаси їх від рук <безбожників>. Господи мій і Боже мій, посилай розраду всім, хто безвинно зазнає будь-якого роду лиха.

28. Осяй, Господи, святу Церкву Твою, викуплену Кров’ю Твоєю; нехай живе в ній Твій справжній мир, який Ти дав святим Твоїм апостолам; зв’яжи чад її святими узами непорушної любові; бунтівник нехай не має сили над нею, і віддали від неї гоніння, заколоти і війни як від внутрішніх, так і від зовнішніх <ворогів>; і нехай царі і священики будуть пов’язані великою злагодою та любов’ю, щоб розум їх був на будь-який час наповнений баченням Тебе; і нехай буде свята віра стіною для пастви твоєї. А мене, грішника, по молитвам їх, теж сподоби зберегтися на всяку мить під потужним захистом святої руки Твоєї, яка є Промисел Твій, що все осягає. Амінь.

29. Благаю я і прошу Тебе, Господи, сподоби всіх заблукавших від істинного пізнання Тебе, щоб вони пізнали славу Твою.

30. Для тих же, хто перейшов з цього світу позбавленим доброчесного життя та не мали віри, будь для них захисником, заради тіла, яке Ти взяв у них, щоб від єдиного з’єднаного тіла світу ми піднесли славу Отцю, Сину і Святому Духу в Царстві небесному і тій насолоді, яка не має кінця на віки віків. Амінь.

Молитва св. преп. Ісаака Сиріна українською

Gepostet von Volodymyr Priest am Samstag, 10. Oktober 2020

(c) Переклад та читання молитви: Прот. ВолодимирЧайка, Декан Німецького та Європейського Деканату УПЦ Київського Патріархату