8 листопада (ст. стиль, н. кал) / 21 листопада (нов. стиль, стар. кал.) православна церква вшановує архангела Михаїла разом з усім собором святих янголів. Цей день Церквою встановлено на початку 4-го століття в звязку з поширенням хибного вчення про ангелів як творців світу. Згідно святому Діонісію Ареопагиту, учня апостостола Павла, існує дев’ять ангельських чинів: серафими, херувими, престоли, домінати, сили, владні, начала, архангели та ангели, усі вони очолюються архистратигом Михаїлом.
Творіння Дионісія Ареопагита вважаються вершиною богослов’я. Проте, щоби дістатися до вищих щаблів драбини, слід нам пройти і попередні щаблі. Тобто, щоби зрозуміти містичне та апофатичне богослов’я Дионіся Ареопагита, необхідно спершу вивчити основи та піізнавати Бога природнім шляхом (катафатичне богослов’я), через пізнання Його властивостей, Його проявів, через Його откоровення та ЙОГО СЛОВО – БОГА-СИНА, а тоді вже- можна наблизитись до розуміння „Божественної Темряви, яка світліша за світло“. Світло Це – тому називається в творіннях св. Дионісія „Мороком чи Божественною Темрявою“, бо скрите від нас та не доступне нам.. „..прості, абсолютні і незмінні таємниці богослов’я відкриваються у всесвітлому мороку мовчання … Цей морок світить у найтемнішій пітьмі, перевищує будь-яке світло, залишаючись у недосяжності і небаченні, сповнює всекрасивим блиском розум..“
Ось детальніше про небесну Іерархію :
Перший чин (вища ієрархія)
Серафими (івр. שׂרפים — палаючі, полум’яніючі, вогненні, дав.-гр. σεραφίμ (Іс. 6:2-3) — шестикрилі ангели. «Полум’яніючі», «Вогненні». Вони полум’яніють любов’ю до Бога та спонукають до неї.
Діонісій Ареопагіт про Серафимів в своєму творінні про Небесну Ієрархію:
«… що стосується до найменування Серафимів, то воно ясно показує невпинне та повсякчасне їхнє прагнення до Божественного, їхню гарячість та швидкість, їхню палку, постійну, неослабну та неухильну стрімкість, — також їхню здатність дійсно возводити нижчих в горішні, пробуджувати та запалювати їх до подібного вогню; так само як означає здатність, опалюючи й спалюючи, таким чином очищати їх, — завжди відкриту, невгасиму, постійно однакову, світлоподібну та просвітлювальну силу їх, яка проганяє та нищить будь-яке затьмарення»
Херувими (дав.-гр. χερουβίμ від івр. כרובים, керубим — заступники, розуми, розповсюджувачі пізнання, вилив мудрості (1 М. 3:24; Єз. 10; 17:11) — чотирьохкрилі й чотирьохликі ангели. Їхнє ім’я значить: премудрость, освідомлення.
«.. Найменування же Херувимів означає їх силу – знати і споглядати Бога , здатність приймати вищий світ і споглядати Божественне благоліпність при самому першому його прояві , мудре їх мистецтво – викладати і повідомляти рясно іншим даровану їм самим мудрість.
Престоли (ангел) (дав.-гр. θρόνοι), відповідно до Діонісію: «Богоносні» (Єз. 1:15-21; 10:17) — на них Господь сидить як на престолі та проголошує Суд Свій.
Другий чин (середня ієрархія)
Панування, дав.-гр. κυριότητες, лат. dominationes (Кол. 1:16) — наставляють поставлених від Бога земних володарів мудрому керуванню, учать володіти почуттями, приборкувати гріховні прагнення.
Сили, дав.-гр. δυνάμεις, лат. potestates (Рим. 8:38 ; Еф. 1:21 ) — творять чудеса й низпосилають благодать чудотворення й прозорливості служителям Божим, це Ангели, що сповнені Божественної міцності.
Влади, дав.-гр. ἐξουσίες, лат. virtutes (Кол. 1:16) — мають владу приборкувати силу диявола.
Третій чин (нижча ієрархія)
Начала / Початки (архонти), дав.-гр. ἀρχαί, лат. principates (Рим. 8:38; Еф. 1:21; Кол. 1:16) — їм доручено управляти всесвітом і стихіями природи.
Архангели (начальники з), дав.-гр. ἀρχάγγελοι} — Михаїл (Об.|12:7) — учителі небесні, благовісники. Їх основна місія – відкриття пророцтв, розуміння і пізнання волі Творця. Ці знання вони отримують від вищих чинів, щоб донести їх нижчим.Їм відкриває Господь волю Свою про людину.
В історії Християнства відомо 7 імен Архангелів: Михаїл, Гавриїл, Рафаїл, Уриїл, Селатиїл, Ієгудиїл, Варахиїл та Ієремиїл
Ангели, дав.-гр. ἀγγελοι — найбільш близькі до людей (останній, дев’ятий, чин ієрархії) — світлі духовні істоти, які ближче за всіх перебувають до нас і можуть мати про нас особливе піклування, спрямовувати людей до Бога, допомагаюти їм у повсякденному житті не зійти зі свого шляху. Вважається, що у кожної віруючої людини є свій ангел-охоронець, ще з моменту Хрещення. Вони стримують від падіння, кожного хто духовно впав, вони намагаються підняти, незалежно від стану гріховного. Але згадується також більш глобальні служіння ангелів: Сім Ангелів із золотими чашами, наповненими гнівом Бога (Об. 15:1); Ангел Безодні Аваддон з ланцюгом і ключем від безодні (Об. 9:1, 11; 20:1); Сім Ангелів із трубами (Об. 8:6).
Святий архистратиже Божий Михаїле, моли Бога за нас!